БАГАТОГРА́ННИЙ, а, е.
1. Який має кілька (багато) граней. Багатогранний камінь.
∆ Багатогра́нний кут — те саме, що Многогра́нний кут (див. многогра́нний).
2. перен. Різносторонній, різноманітний. Тайга прокидалась, починалось невидиме зовні, цікаве, багатогранне, таємне життя (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 65); Своєю багатогранною творчістю Іван Франко вніс величезний вклад не тільки у вітчизняну, але й у світову культуру (Наука.., 8, 1956, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 80.