БАГАТОЗНА́ЧНИЙ, а, е.
1. Який має. кілька або багато значень. Часто слово може мати не одно, а кілька значень, може бути багатозначним (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 56); Особливо захоплював Петра Антоновича Щедрін. Він міг годинами читати дітям казки та пояснювати багатозначні щедрінські алегорії (М. Ол., Леся, 1960, 11).
2. Який має велике значення. Багатозначним є факт благополучного, майже одночасного приземлення обох [космічних] кораблів у визначеному заздалегідь районі (Наука.., 9, 1962, 4).
3. Який містить у собі натяк на що-небудь; промовистий, виразний. Він зробив багатозначну паузу (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 48); Обидва обмінялися багатозначними поглядами (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 142).
4. мат. Який складається з багатьох цифрових знаків. Багатозначне число.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 80.