БАГАТОКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Який має багато кольорів. Горде, радісне почуття викликає дружне єднання багатокольорових полотнищ — державних прапорів країн соціалістичного табору (Рад. Укр., 8.XI 1960, 1); // Який виконується кількома кольорами. Вивчення хрестикової техніки починають з найпростіших узорів, переходячи поступово до складних, багатокольорових (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 47); Багатокольоровий друк.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 81.