БА́КЕНИ, ів, мн. (одн. ба́кен, а, ч.), заст. Те саме, що бакенба́рди. Латинським учителем був вже немолодий чоловік, Заторський звався; ходив з бакенами (Свидн., Люборацькі, 1955, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 91.