БАЛЕТМЕ́ЙСТЕР, а, ч. Фахівець-хореограф, що здійснює постановку танців у балеті. [Аліна:] Ходімо ти, невдаха-балетмейстер! (Собко, П’єси, 1958, 272); В шуканнях нової форми балетмейстери звертались до традицій національного музично-драматичного театру (Мист., 2, 1963, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 96.