БАЛЬЗАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Просочувати труп бальзамічними та іншими речовинами, щоб зберегти його від гниття. Вони [єгиптяни] бальзамували тіло померлого (Іст. стар. світу, 1957, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 98.