БАНА́Н, а, ч.
1. Пальмоподібна тропічна рослина з величезним листям і великим суцвіттям. Закам’янів на бананах широких ггорсггагіий лист (Л. Укр., І, 1951, 304); Така собі непоказна [яблунька] серед розкішних пальм та бананів (Головко, І, 1957, 451).
2. Довгастий солодкуватий плід цієї рослини. Слуга приніс лускаті ананаси й жовті банани (Донч., III, 1956, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 99.