БАРВИ́СТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до барви́стий. В снігах губляться контрасти українського пейзажу, зникав безмежжя ланів, поезія давніх могил і пісенна барвистість байраків (Ле, Мої листи, 1945, 35); Барвистість мови, зокрема гіперболічність у зображенні героїв та їх вчинків, відповідає змістові та характерові твору [Т. Г. Шевченка "Гайдамаки"] (Укр. літ., 8, 1957, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 105.