БАСИ́СТО. Присл. до баси́стий 1. — Ура! — лунко, басисто, ніби в бочку, загудів Зуб (Собко, Справа.., 1959, 16); Встало сонце чисте-чисте, до ріки побіг струмок, і гудок озвавсь басисто (Рудь, Дон. зорі, 1958, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 109.