БАСКАЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал. Упиратися, поучатися. Сивилла в дальший путь таскала — Не баскаліічивсь би та йшов; І так швиденько поспішала, Еней не чув аж підошов (Котл., І, 1952, 129); — Район наказав нам переселяти хутори.. — А ти чого баскаличишся? Переселення — це теж війна, — рипить шкірянкою Гнат (Тют., Вир, 1960, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 109.