БАТУ́Т, а, ч. Горизонтально натягнута капронова або металева сітка, яку використовують у циркових виступах, для змагань із стрибків тощо. Високі стрибки, піруети, каскади сальто можна було спостерігати в спортзалі тресту.., коли 40 найкращих авангардівців.. виборювали звання чемпіонів Центральної ради свого товариства із стрибків на батуті (Веч. Київ, 30.I 1974, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 669.