БА́ТЬКІВ, ова, ове. Належний батькові (в 1 знач.). — Чия ти [дівчина]? —Батькова та материна… (Мирний, І, 1949, 167); І мріє він про батьків дім, про яблуню в саду і про засмучену по нім красуню молоду (Голов., Поезії, 1955, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 112.