БАШКИ́РИ, рідше БАШКИ́РЦІ, ів, мн. (одн. башки́р, а, рідше башки́рець, рця, ч.; башки́рка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Башкирської АРСР. На магнітці в нас працюють росіяни, українці, татари, башкири, казахи… (Донч., І, 1956, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 115.