БЕЗЗЛО́БНО. Присл. до беззло́бний. Гослен.. поклав свої обнизані перснями руки на стіл. "Ці персні він заробив на моїх книжках", — подумав беззлобно Бальзак (Рибак, Помилка.., 1956, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 129.