Слово "безнастанний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЕЗНАСТА́ННИЙ, а, е. Який ніколи не припиняється, невідомо, коли закінчиться; повсякчасний, безупинний. — Чому ти так побіліла, коли невинна? — Чому? Мабуть, тому, що я слаба, що безнастанна боротьба з вами нищить мої сили (Коб., І, 1956, 174); Творчість — це праця безнастанна (Тич., III, 1957, 465); Останні тижні проминули для Тимофія Калиновського в безнастанних тривогах (Жур., Опов., 1956, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 135.