БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має перспектив; який не дає підстав сподіватися на добрі результати. — Робота їх [лаборанток] була механічною, безперспективною (Шовк., Інженери, 1956, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 138.