БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., дорев. Те саме, що безпри́данка. В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (Гончар, Таврія, 1952, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 142.