БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, а, е. Який не має певної системи ладу; безладний. Безсистемне і нерегулярне харчування відбивається на здоров’ї і працездатності (Укр. страви, 1957, 28); Як літні тіні, проносились згадки, безладні, безсистемні (Коцюб., І, 1955, 407).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 145.