БЕЗТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Відсутність певної тенденції. Партія послідовно розвінчувала міф про "надкласовість", безтенденційність преси і літератури (Рад. літ-во, 3, 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 149.