Слово "безумно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЕЗУ́МНО. Присл. до безу́мний. [Ага:] В Сочі на нього чекає Людмила Аполлонівна.. Вона безумно любить його (Корн., II, 1955, 246); Легко так дісталась перша перемога; Ворога змішав безумно смілий напад (Еллан, І, 1958, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 151.