БЕНЕФІЦІА́НТКА, и, ж. Жін. до бенефіціа́нт. Ніжність люблячого серця, живість, пристрасність, шалена рішучість безнадії — всі ці порухи душевні бенефіціантка передала яскраво (Минуле укр. театру, 1953, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 156.