БЕНЗОКОЛО́НКА, и, ж. Установка для продажу рідкого пального і заправлення автомашин. Для заправки транспорт під’їжджає до бензоколонки (Автомоб., 1957, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 157.