БЕРКИ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм. Раптом падати, перекидаючись. * Образно. Юру раптом штовхав вперед, потім назад.. І тоді зникає все. Все стає дибки, догори ногами, беркицає і летить.. у прірву… (Смолич, Дитинство, 1937, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 161.