БИЧОВА́, и́, ж., рідко. Линва, на якій тягнуть уздовж берега судно. Бурлаки тягнуть бичову, Замучені, в поту (Мал., І, 1956, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 172.