Слово "блиск" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЛИСК, у, ч.

1. Яскраве сяяння, світіння. Тихий ранковий блиск освітив печеру (Н.-Лев., III, 1956, 293); Наші очі однаково пили блиск сонця і моря — із нас було сього доволі (Коцюб., II, 1955, 299); Сніг переливався блиском ісліпив очі (Коп., Вибр., 1953, 308); // Яскравий спалах чого-небудь. Ну і пішов я ланами, там ешелони, сніги… Блиски гарматні над нами (Сос., І, 1957, 82);

* Образно. І знову блиски полум’яні В очах дівочих мерехтять (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16); * У порівн. Швидкий, як блиск грози, Григорій.. б’є вперед штиком (Бажан, І, 1946, 151).

До бли́ску чи́стити (натира́ти і т. ін.) дуже добре чистити, натирати і т. ін. Люди підмітали в дворах, ..лагодили паркани, до блиску витирали вікна (Гур., Наша молодість, 1949, 332).

2. тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота. Нічого не щадила [мати] для блиску й краси своєї дочки (Кобр., Вибр., 1954, 90); Особливого блиску феодальна Грузія досягла за цариці Тамари (Іст. СРСР, І, 1956, 69).

3. тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. Красою слова, блиском уявивін оглушив Марту, скорив, водив за собою (Коцюб., II, 1955, 294); Талант [К. П. Брюллова] відрізнявся такою яскравістю, блиском, що одразу був зрозумілий кожному (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 322).

4. Складова частина назв деяких мінералів. Мідний блиск; Свинцевий блиск; Молібденовий блиск.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 199.