БЛИСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. блискоті́ти; блиск. Зорі неба в блискотінні, хвилі моря в плюскотінні (Тич., II, 1957, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 200.