БОВТУ́Н, а́, ч. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця.. І ось попалися їй бовтуни… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 207.