БОГЕ́МСЬКИЙ, а, е. Прикм. до боге́ма 1. Зростав [старий поет] або в поміщицьких маєтках.., або по шинках, кав’ярнях, в умовах богемсько-босяцького життя (Еллан, II, 1958, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 208.