БОЗ, у, ч., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Коб., III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Мак., Вибр., 1954, 34); * У порівн. Лице.. було синє, як боз (Фр., III, 1950, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 212.