Слово "болючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БОЛЮ́ЧИЙ, а, е.

1. Який болить, викликає біль, пов’язаний з відчуттям болю. Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (Коцюб., II, 1955, 129).

2. перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Тільки тепер капітан почув.. якісь безмірно болючі уколи (Фр., VI, 1951, 449); В своїм оповіданні вона багато наплутала.. Але тут була часточка болючої правди (Коцюб., І, 1955, 456); Чому її погляд.. тепер блищить вогким промінням щирих аж болючих радощів? (Л. Укр., III, 1952, 745); Її охопила раптом болюча журба (Шиян, Гроза.., 1956, 233); Перед очі виринув болючий спогад (Вільде, Б’є восьма, 1945, 116).

◊ Болю́че мі́сце — про що-небудь найбільш уразливе для когось. Очевидно, примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши "паном підмайстром", дуже стидався свого походження (Фр., І, 1955, 227); Болю́че пита́ння;

Болю́ча спра́ва — невідкладне питання, невідкладна справа, розв’язання, вирішення яких пов’язане з труднощами. Мені щеміло серце за Жабі. "Що з нею?" Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Досв., Вибр., 1959, 138); Питання про мир є пекуче питання, болюче питання сучасності (Ленін, 26, 1951, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 215.