БО́РА́, бо́ри́, ж. Дуже сильний холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір. Коли це схопилась бора. Грім розлігся, залунав (Стар., Поет. тв., 1958, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 217.