БОРЮКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Те саме, що боро́тися. Ось блиснула іскорка — і видко… два чоловіки качаються серед двору, борюкаються… (Мирний, II, 1954, 201); Поплював [Сивенко] у руки й полетів у той бік, де борюкалися між собою скілько душ школярів (Вас., І, 1959, 150); Вони [хлопці] дуріли, реготалися, борюкалися (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 222.