БОТИ́НКИ, ів, мн. (одн. боти́нок, нка, ч.), розм., рідко. Те саме, що череви́ки. Він був у фраку, в палевих рукавичках.., в ботинках (Н.-Лев., III, 1956, 245); Швидким рухом зняв [Гейко] ботинки (Ткач, Моряки, 1948, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 223.