Слово "боягузливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БОЯГУ́ЗЛИВИЙ, а, е.

1. Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. — Йолопи! — гарикнув Купа на боягузливих гайдуків (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 279).

2. Який виражає почуття страху; пройнятий страхом. Відбігши вбік, спекулянт позирав на Гришу з боягузливою злістю (Вітч., 1, 1947, 75); Ганя вловила в його погляді щось боягузливе і зрозуміла, що це був жалюгідний страх перед хвилиною, коли він мав подивитися їй просто в вічі (Жур., Опов., 1956, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 224.