БОЯ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до боя́рин; // Належний, бояринові, боярам. Поли боярського єдвабного кафтана розступалися на животі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 98); Бере старший боярин боярські шапки і несе їх у хату (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 225.