БУДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві. Я гадаю, що проектно-дослідна експедиція й стане базою штабу будівельників (Ле, Міжгір’я, 1953, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 248.