Слово "буйвіл" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БУ́ЙВІЛ, вола, ч. Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Стор., І, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Гончар, І, 1954, 82); // лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Тулуб, Людолови, І, 1957, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 251.