БУРЖУ́ЙСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до буржу́й; // Належний буржуєві, буржуям. Тріумфальним маршем ішли.. червоні війська через весняний квітуючий Крим. Карою народною вривалися загорілі степовики на білі буржуйські вілли (Гончар, II, 1959, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 258.