Слово "бурхливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БУРХЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який бурхає, бушує. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (Фр., X, 1954, 10); Над тим бурхливим морем.. лунав протяглий жалібний спів (Коцюб., II, 1955, 125); За вікном надворі бурхлива негода зимова (Ле, Опов. та нариси, 1950, 154).

2. перен. Сповнений подій, хвилювань; неспокійний. Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (Вас., Незібр. тв., 1941, 194).

3. перен. Який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий (про почуття та їх вираження). Мовчазні, похмурі, ніби й не прихильні до Мухтарова, люди схопилися з лав і бурхливою овацією покрили його слова (Ле, Міжгір’я, 1953, 187); Передане по радіо повідомлення про запуск космічної ракети в сторону Місяця викликало в Донбасі бурхливу радість (Рад. Укр., 4.I 1959, 1).

4. Дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь). Найхарактернішою рисою нашого часу є бурхливе зростання сил соціалізму, перетворення світової соціалістичної системи у вирішальний фактор світового розвитку (Колг. Укр., 9, 1963, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 261.