БІГУНИ́, і́в, мн. (одн. бігу́н, а́, ч.), техн. Спаровані камені для розтирання зерна, подрібнення каміння і т. ін. в дробильній машині. Глина вагонетками подається в бункер. Звідти вона потрапляє на бігуни, подрібнюється (Веч. Київ, 27.IV 1961, 1); Подрібнення.. заповнювача можна провадити на.. бігунах або дробарках (Архіт. і буд., І, 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 175.