БІОЦЕНО́З, у, ч. Історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однотипними умовами існування. Нескінченно різноманітні біоценози флори і фауни дають нам численні приклади скупчень різнорідних живих речовин, які є неначе живими гірськими породами (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 151); Ліси не тільки закріплюють піски, а їх появою народжується новий біоценоз — велике угруповання рослин і тварин (Наука.., 10, 1971, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 670.