БІРЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бі́ржа 1. Біржовий крах; // Який здійснюється на біржі. Він [Колінз] з головою пірнув у біржові спекуляції (Рибак, Час.., 1960, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 188.