В’Я́ЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. в’язки́й. В’язкість є основним фактором, що характеризує здатність мастила створювати й удержувати масляний шар на поверхні тертя (Пересувні кінопр., 1959, 153); Алебастр, доданий до глинистого розчину.., різко збільшує його в’язкість (Наука.., 4, 1958, 19); В’язкість металів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 797.