ВА́ЛЯНКИ, ів, мн. (одн. ва́лянок, нка, ч.). Зимове взуття з валяної вовни. Валянок намуляв йому ногу (Ю. Янов., І, 1954, 309); В одного [партизана] високі чоботи, в іншого — валянки чи постоли (Кучер, Чорноморці, 1956, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 286.