ВИ́ГІДНО. 1. Присл. до ви́гідний. Багачі вигідно купують землю "оптом" і, звичайно, передають її при нагоді нужденному сусідові з баришем у 275% (Ленін, 15, 1949, 80).
2. у знач. присудк. сл. Дає вигоду, користь, прибуток. Мулли держать народ в темноті, бо їм це вигідно… (Коцюб., II, 1955, 138); Філько почав добирати собі товаришів. Він добре знав, з ким йому було б вигідно дружити (Вільде, Сестри.., 1958, 49); Колгоспу вигідно розводити водоплавну птицю. Затрати на її утримання не дуже великі, а доходи від неї досить значні (Колг. Укр., 7, 1958, 23).
ВИГІ́ДНО. 1. Присл. до вигі́дний. Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (Коцюб., І, 1955, 375); Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (Чорн., Визвол. земля, 1959, 152).
2. у знач. присудк. сл. Зручно, приємно. — Ах, як тут вигідно, як тут простірно! — скрикував [Леон] хвиля від хвилі (Фр., V, 1951, 276); В кімнаті бездоганно чисто, привабливо, вигідно (Досв., Вибр., 1959, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 373.