ВИДО́ВЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ДОВЖИТИСЯ, иться, док. 1. Ставати довшим, збільшуватися в довжину. Дарка бачить, як нерухомі очі Оріховської просвердлюють кожний гурток, а вуха, здається, видовжуються, щоб схопити нитки розмов поодиноких гуртків (Вільде, Повнол. діти, 1960, 107); Тамара помітила, як хмарки поволі пересувалися на захід. Найбільша з них роздвоїлася і видовжилася… (Хижняк, Тамара, 1959, 6).
2. тільки недок. Пас. до видо́вжувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 391.