ВИЖА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЖАРИТИСЯ, иться, док. 1. Витікати внаслідок дії високої температури, вогню (про жир).
2. тільки док., перен. Перегрітися від спеки. Овечата, бички щиро прийнялися щипати вогку траву, за день вони так вижарилися на тому сонці, — де вже його по такій спеці пастись (Мирний, IV, 1955, 24).
3. тільки недок. Пас. до вижа́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 394.