ВИ́ЖИВЛЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. виживля́ти і виживля́тися. Звірі.. не знали іншої війни, крім тої, якої вимагало їх власне виживлення (Фр., IV, 1950, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 395.