ВИ́КЛАДЧАСТИЙ, а, е, рідко. Відігнутий, лежачий; відкладний (про комір). Шия була зав’язана чорною блискучою шовковою хусткою, з-під котрої розлягались широкі білі викладчасті комірчики (Н.-Лев., І, 1956, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 407.