Слово "виконавець" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. Тракторист не може бути лише механічним виконавцем завдань свого директора (Вод., Сади.., 1950, 160); Перед моїм духовним зором — двісті мільйонів співвітчизників моїх, будівників і будівниць комунізму, розумних і добрих співавторів і виконавців великого плану перетворення землі (Довж., III, 1960, 66).

Викона́вець робі́т — технік, інженер і т. ін., що безпосередньо керує будівельними або ремонтними роботами і відповідає за їх виконання.

2. Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін. Глядачі.. кожного виконавця довго і безуспішно викликали на біс (Збан., Старший брат, 1952, 53).

3. Особа, що виконує розпорядження якогось органу влади. Колишній наймит.., а тепер "старший виконавець сільради" Чабан Дмитро морщить чоло і дивиться кудись далеко в степ, ніби бачить ті дні, коли бідняцькі землянки розтягали кіньми царські поліцаї (Ірчан, II, 1958, 407); Недокус відчинив двері, гукнув у прийомну: — Виконавець! Ану негайно поклич сюди Кужеля! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 53).

Судови́й викона́вець — службова особа, яка здійснює рішення суду за виконавчими листами. Вимоги, що подаються судовими виконавцями по здійсненню судових рішень.., є обов’язковими для всіх службових осіб і громадян (Наука.., 8, 1960, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 411.